запасник

ЗАПАСНИ́К, а, ч. Військовозобов’язаний, що перебуває в запасі (у 4 знач.).

Навлежки й з коліна стріляли [студенти] на стрільбах по давно пробитих мішенях.., кололи штиками ті самі опудала, що їх безліч разів уже було переколото курсантами піхотного училища та різними контингентами запасників, що проходили в цьому таборі літні перепідготовки (Гончар, Людина.., 1960, 70).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запасник — запасни́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. запасник — -а, ч. 1》 Військовозобов'язаний, що перебуває в запасі (у 4 знач.). 2》 Приміщення, місце для зберігання чого-небудь невживаного, резервного. Великий тлумачний словник сучасної мови