1. Словник української мови в 11 томах

запах

ЗА́ПАХ, у, ч. Властивість предметів, речовин діяти на органи нюху.

Вчора привезли для мене з Неаполя керосинову грубку, дуже гарну, без запаху (Коцюб., III, 1956, 408);

При обробці препаратом [стробаном] найніжніших тканин він не залишає на них ніяких слідів і воднораз має приємний запах, що нагадує запах ялини (Наука.., 1, 1957, 28);

Який це дурень сказав, що гроші без запаху? Гроші мають, стверджує Катерина, своєрідний, непідмінний запах (Вільде, Сестри.., 1958, 102);

// Те, що сприймається органами нюху.

Свіжість трави манила, здалека, а медовий запах квітів наповнював повітря (Кобр., Вибр., 1954, 156);

В дзоті стояв їдкий запах порохового диму (Кучер, Чорноморці, 1956, 389);

Звідусіль тягне вогкістю, терпким запахом прілого листя (Гончар, II, 1959, 145);

*Образно. Не знаю, чи воно [оповідання ] вдалося мені, але коли б я хоч трохи переніс на папір колорит Гуцульщини і запах Карпат, то й з того був би задоволений (Коцюб., III, 1956, 402).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запах — за́пах іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. запах — див. АРОМАТ. Словник синонімів Караванського
  3. запах — I аромат, дух, духмяність, запашистість, пах, пахніння, пахнінь, пахощ, пашіння II див. вонь Словник синонімів Вусика
  4. запах — [запах] -ху, м. (ў) -ху, мн. -хие, -х'іў Орфоепічний словник української мови
  5. запах — -у, ч. Властивість предметів, речовин діяти на органи нюху. || Те, що сприймається органами нюху. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. запах — Пах, пахощі, сморід, див. аромат, вонючий Словник чужослів Павло Штепа
  7. запах — А, ч., військ. Солдат 1-го тижня служби. Словник сучасного українського сленгу
  8. запах — (-у) ч.; мол.; ірон. Солдат до складання присяги. БСРЖ, 208; ПСУМС, 27. Словник жарґонної лексики української мови
  9. запах — ЗА́ПАХ (властивість речовин діяти на органи нюху і сприйматися ними), ПО́ВІВ, ПО́ДИХ, ДУХ розм., ПАХ розм., поет.; ЧАД (міцний, густий запах); ПРИ́ПАХ розм. (легкий запах); НАСТІ́Й (стійкий); ДУШО́К розм., ЗАПАШО́К розм. (перев. неприємний припах). Словник синонімів української мови
  10. запах — За́пах, -ху, в за́паху; за́пахи, -хів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. запах — Запах, -ху м. 1) Запахъ. Хрещатий барвінок сади устилає, запашний васильок три запахи має. Чуб. V. 487. 2) Родъ желтыхъ грибовъ. Вх. Уг. 239. Словник української мови Грінченка