запахкати

ЗАПА́ХКАТИ, аю, аєш, док., без додатка і чим, розм. Почати пахкати, утворювати короткі уривчасті звуки, випускаючи газ, пару (про машини, механізми).

Раптом.. запахкав [трактор], заторохтів, чмихнув парою з радіатора й став, як укопаний (Довж., І, 1958, 80);

// Почати випускати дим короткими видихами (при палінні).

Запахкав люлькою Мамай (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 398);

// Залунати (про постріли).

Десь на протилежнім кінці села знялась раптом страшенна колотнеча, запахкали постріли (Гончар, II, 1959, 99).