1. Словник української мови в 11 томах

запашистий

ЗАПАШИ́СТИЙ, а, е, розм. Те саме, що запашни́й.

— Ну й плескачик запашистий! Я б тебе охоче з’їв! (Забіла, Веселим малюкам, 1959, 181);

*Образно. Ночі сухі, зоряні, запашисті (Гончар, Людина.., 1960, 284).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запашистий — запаши́стий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. запашистий — див. пахучий Словник синонімів Вусика
  3. запашистий — -а, -е, розм. Те саме, що запашний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. запашистий — ЗАПАШНИ́Й (який має приємний запах), ДУХМЯ́НИЙ, АРОМА́ТНИЙ, ПАХУ́ЩИЙ розм., ЗАПАХУ́ЩИЙ розм., ПАШИ́СТИЙ розм., ПАХУ́ЧИЙ розм., ЗАПАШИ́СТИЙ розм., БЛАГОУХА́ННИЙ книжн., поет., ПАХКИ́Й рідко, ДУХОВИ́ТИЙ рідко. Словник синонімів української мови