запашний
ЗАПАШНИ́Й, а, е. Який має сильний приємний запах; ароматний, пахучий.
Процвітала рожа Супроти вікна, Запашна та гожа, Пишна та рясна! (Граб., І, 1959, 162);
Прохор.. ліг на запашне сіно й міцно заснув, як засинають всі здорові люди (Шиян, Баланда, 1957, 188);
// Сповнений пахощів.
Вітрець запашний-запашний шарудить листячком (Тесл., З книги життя, 1918, 209);
*Образно. Перше, що я почув у монастирі, — це чиста, чудова, запашна вкраїнська мова (Коцюб., III, 1956, 140);
Йде весна Запашна, Квітами-перлами Закосичена (Тич., І, 1957, 16).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- запашний — (який з приємним запахом) пахучий, (особливо приємний) духмяний, ароматний. Словник синонімів Полюги
- запашний — запашни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- запашний — див. АРОМАТНИЙ. Словник синонімів Караванського
- запашний — див. пахучий Словник синонімів Вусика
- запашний — [запашний] м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- запашний — -а, -е. Який має сильний приємний запах; ароматний, пахучий. || Сповнений пахощів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- запашний — ЗАПАШНИ́Й (який має приємний запах), ДУХМЯ́НИЙ, АРОМА́ТНИЙ, ПАХУ́ЩИЙ розм., ЗАПАХУ́ЩИЙ розм., ПАШИ́СТИЙ розм., ПАХУ́ЧИЙ розм., ЗАПАШИ́СТИЙ розм., БЛАГОУХА́ННИЙ книжн., поет., ПАХКИ́Й рідко, ДУХОВИ́ТИЙ рідко. Словник синонімів української мови
- запашний — Запашни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- запашний — Запашний, -а́, -е Душистый, пахучій, ароматный. Запашний васильок три запахи має. Чуб. V. 487. Словник української мови Грінченка