1. Словник української мови в 11 томах

запашно

ЗАПА́ШНО. Присл. до запа́шний.

Настала весна. Зацвіли садки рясно, запашно (Мокр., Сто.., 1961, 12);

// у знач. присудк. сл.

Мати причепурила хату, вимастила долівку, посипала її травою, — запашно в хаті та зелено (Вишня, II, 1956, 347).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запашно — запа́шно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. запашно — Присл. до запашний. || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. запашно — За́па́шно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. запашно — Запашно нар. Пахуче, съ запахомъ. Хто ж тобі головочку змиє, м'яткою та любистечком, щоб і тепло, щоб і запашно... тобі бум? Г. Барв. 125. В хаті стало, як у садочку: і земно, і запашно. Св. Л. 273. Словник української мови Грінченка