заперечування

ЗАПЕРЕ́ЧУВАННЯ, я, с. Дія за знач. запере́чувати.

Буржуазна реакційна естетика.. виходить з ідеалістичної теорії заперечування основоположної ролі народних мас в історії (Мист., 6, 1955, 5).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заперечування — запере́чування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. заперечування — -я, с. Дія за знач. заперечувати. Великий тлумачний словник сучасної мови