1. Словник української мови в 11 томах

запечений

ЗАПЕ́ЧЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до запекти́ 1.

На лаві вряд лежать сім житніх хлібів, запечених, рожевих, а на столі — біла паляниця і дерев’яне блюдечко з сіллю (Чорн., Визвол. земля, 1950, 146);

Вона й трохи не схожа була на селянок, часто запечених сонцем (Мирний, II, 1954, 34).

2. у знач. прикм. Який запікся.

І зчорніють червоні троянди, наче в ранах запечена кров (Л. Укр., I, 1951, 227);

З запечених Дмитрових губів зірвався вже не стримуваний притьмареною свідомістю стогін (Коз., Гарячі руки, 1960, 92).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запечений — запе́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. запечений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до запекти 1). 2》 у знач. прикм. Який запікся. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. запечений — ПЕРЕСО́ХЛИЙ (про губи, язик, горло тощо — який втратив вологість), ЗАШЕ́РХЛИЙ, ПОШЕ́РХЛИЙ, СМА́ГЛИЙ, ПОСМА́ГЛИЙ, ЗАСМА́ГЛИЙ, ПРИСМАГЛИЙ, СМАЖНИ́Й, ПЕРЕСМА́ГЛИЙ, ЗАПЕ́ЧЕНИЙ (про губи — вкритий плівкою). Шандрук лизнув язиком пересохлі губи (О. Словник синонімів української мови
  4. запечений — Запе́чений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. запечений — Запе́чений, -а, -е Опаленный. Несхожа була на селянок, часто запечених сонцем. Мир. ХРВ. 6. Словник української мови Грінченка