запиватися
ЗАПИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок.
1. розм. Пиячити, пити запоєм.
Батько запивався до нестями, марнував зароблене (Коб., III, 1956, 519);
Почав я жити новим життям. Побачив, що розумні люди не запиваються, не б’ються і живуть спокійно, хоч бідно, та по-людськи (Ірчан, II, 1958, 246).
2. чим. Пас. до запива́ти 1.
Доброю чаркою запивався відчай, гамувався душевний біль (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 182).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- запиватися — запива́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- запиватися — -аюся, -аєшся, недок. 1》 розм. Пиячити, пити запоєм. 2》 чим. Пас. до запивати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- запиватися — ПИ́ТИ (мати потяг до алкогольних напоїв, регулярно їх уживати); ПИЯ́ЧИТИ, ХИЛИ́ТИ розм., П'Я́НСТВУВАТИ розм. (постійно напиватися, бути п'яницею); ВИПИВА́ТИ, ПОПИВА́ТИ, ПІДПИВА́ТИ розм. (вживати алкоголь потроху, час від часу); ЗАПИВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови