запилення

ЗАПИ́ЛЕННЯ, я, с., бот. Дія за знач. запили́ти².

Вітер сприяє запиленню деревних порід і поширенню їх насіння (Лісівн. і полезах. лісорозв., 1956, 38);

Вранці провадила [Марія] штучне запилення на прифермській ділянці (Жур., До них іде.., 1952, 85).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запилення — запи́лення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. запилення — Процес перенесення пилку з пиляків на приймочку маточки рослин. Словник термінів з агрофітоценології
  3. запилення — -я, с., бот. Дія за знач. запилити II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. запилення — ЗАПИ́ЛЕННЯ¹, я, с. Дія за знач. запили́ти¹ 1 і стан за знач. запили́тися¹. Вугілля – це чорне золото. Коли не зважати на запилення і радикуліт (В. Стус); Сильне запилення гірничих виробок у залізорудних шахтах може викликати в людей силікоз (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  5. запилення — Перенесення зерен пилку на віконце зав'язі (у голонасінних) або приймочку маточки (у покритонасінних); з. відбувається за допомогою вітру, комах, птахів, слимаків, води; проводиться також штучне запилення. Універсальний словник-енциклопедія