запилений

ЗАПИ́ЛЕНИЙ¹, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до запили́ти¹ 1.

Висіла на стіні запилена скрипка і смичок над пюпітром з розгорнутими нотами (Л. Укр., III, 1952, 582);

Круглов вилазить весь запилений, аж чорний (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 75);

Зашуміли верби.., загуркотів грім, і на запилену землю линув дощ — буйний та теплий (Довж., Зач. Десна, 1957, 61).

2. у знач. прикм. Насичений пилом (про повітря і т. ін.).

Запилене повітря.. прискорює амортизацію електричних машин, теплових двигунів внутрішнього згоряння, надземних проводів тощо (Наука.., З, 1960, 41);

Крізь задимлену й запилену імлу видно було каганець, що злякано борсався у пічурці, мов жива істота на прив’язі (Речм., Весн. грози, 1961, 120).

ЗАПИ́ЛЕНИЙ², а, е, бот. Дієпр. пас. мин. ч. до запили́ти².

Іван Володимирович чіпляв до запилених квіток ярличок з назвою сортів запиленого і запильника (Юним мічур.., 1955, 30).