1. Словник української мови в 11 томах

запикуватися

ЗАПИ́КУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗАПИ́КАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм. Те саме, що затина́тися 1.

— Ви прийшли оце з татом? — спитала панночка. — Прийшла з татом. Він мене запросив… та… — не доказала Галецька, запикуючись (Н.-Лев., IV, 1956, 308);

Він став казати, та й запикавсь (Сл. Гр.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запикуватися — запи́куватися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. запикуватися — -уюся, -уєшся, недок., запикатися, -аюся, -аєшся, док., розм. Те саме, що затинатися 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. запикуватися — ЗАТНУ́ТИСЯ (говорячи, зупинитися, обірвати свою мову), ЗАТЯ́ТИСЯ, ЗАПНУ́ТИСЯ, ЗАП'ЯСТИ́СЯ, ЗАЇКНУ́ТИСЯ, СПІТКНУ́ТИСЯ, СПОТИКНУ́ТИСЯ розм., ЗАПИ́КАТИСЯ розм.; ПЕРЕХОПИ́ТИСЯ, ПЕРЕПНУ́ТИСЯ, ОСІКТИ́СЯ (перев. раптово й надовго). — Недок. Словник синонімів української мови
  4. запикуватися — Запикуватися, -куюся, -єшся сов. в. запи́катися, -каюся, -єшся, гл. Заминаться, замяться въ рѣчи, заикаться, заикнуться. Він став казати та й запинавсь. Черк. у. Вибачайте, будьте ласкаві, що я знехотя... не навмисне... розсипав ваші вишні... промовив Радюк, запикуючись. Левиц. Пов. 200. Словник української мови Грінченка