запикуватися
ЗАТНУ́ТИСЯ (говорячи, зупинитися, обірвати свою мову), ЗАТЯ́ТИСЯ, ЗАПНУ́ТИСЯ, ЗАП'ЯСТИ́СЯ, ЗАЇКНУ́ТИСЯ, СПІТКНУ́ТИСЯ, СПОТИКНУ́ТИСЯ розм., ЗАПИ́КАТИСЯ розм.; ПЕРЕХОПИ́ТИСЯ, ПЕРЕПНУ́ТИСЯ, ОСІКТИ́СЯ (перев. раптово й надовго). — Недок.: затина́тися, запина́тися, спотика́тися, запи́куватися, перехо́плюватися, перепина́тися, осіка́тися. Ловив (Т. Шевченко) кожен звук, кожне слово, яке швидко й майже не затинаючись перекладав йому Жайсак (З. Тулуб); Тут Маруся, хоч і запинаючись, а розказала йому усе (Г. Квітка-Основ'яненко); Дівчина, навіть не заїкнувшись, точно назвала по латині діагноз ушкодження (В. Кучер); Непосидячий Конецпольський.. і їв швидко, і пив ніби нахильці, і говорив, то запикувавсь, ніби нитки рвав (І. Нечуй-Левицький); Стара Чайчиха словами мішається і зупиняється, і перехоплюється (Марко Вовчок); Хотів (Франко) ще щось прокричати, але осікся, затих, глянувши на Турчиновича (П. Колесник). — Пор. 1. замовка́ти.
Значення в інших словниках
- запикуватися — запи́куватися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- запикуватися — -уюся, -уєшся, недок., запикатися, -аюся, -аєшся, док., розм. Те саме, що затинатися 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- запикуватися — ЗАПИ́КУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗАПИ́КАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм. Те саме, що затина́тися 1. — Ви прийшли оце з татом? — спитала панночка. — Прийшла з татом. Він мене запросив… та… — не доказала Галецька, запикуючись (Н.-Лев., IV, 1956, 308); Він став казати, та й запикавсь (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
- запикуватися — Запикуватися, -куюся, -єшся сов. в. запи́катися, -каюся, -єшся, гл. Заминаться, замяться въ рѣчи, заикаться, заикнуться. Він став казати та й запинавсь. Черк. у. Вибачайте, будьте ласкаві, що я знехотя... не навмисне... розсипав ваші вишні... промовив Радюк, запикуючись. Левиц. Пов. 200. Словник української мови Грінченка