запинка
ЗАПИ́НКА, и, ж. Зупинка, перерва в мові (від хвилювання або внаслідок труднощів у вимові, у виборі потрібного слова).
Побоювання за текст так сильно лякало, що кожна запинка кидала мене в піт (Моє життя в мист., 1955, 130).
Без запи́нки — не перериваючи мови, не запинаючись.
І щодня старий отаман За боки береться, Без запинки прочитає, До впаду сміється (Морд., І, 1958, 520).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- запинка — за́пи́нка іменник жіночого роду запи́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- запинка — -и, ж. Зупинка, перерва в мові (від хвилювання або внаслідок труднощів у вимові, у виборі потрібного слова). Великий тлумачний словник сучасної мови
- запинка — За́пи́нка, -нки, -нці; -пинки, -пинок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- запинка — Запи́нка, -ки ж. Запинка, остановка. Словник української мови Грінченка