запитальник
ЗАПИТА́ЛЬНИК, а, ч. Зібрання питань на яку-не-будь тему або з якої-небудь галузі знань і т. ін.; питальник.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- запитальник — запита́льник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- запитальник — -а, ч. Зібрання питань на яку-небудь тему або з якої-небудь галузі знань і т. ін.; питальник. Великий тлумачний словник сучасної мови