1. Словник української мови в 11 томах

запитливий

ЗАПИ́ТЛИВИЙ, а, е. Який виражає питання; запитальний.

Люда інколи ловила на собі запитливі погляди Раєнкових знайомих і червоніла (Зар., Світло, 1961, 11).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запитливий — запи́тливий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. запитливий — -а, -е. Який виражає питання; запитальний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. запитливий — ЗАПИТА́ЛЬНИЙ (який виражає запитання), ЗАПИ́ТЛИВИЙ, ПИТА́ЛЬНИЙ. Увечері Камнєв зустрів Гаркавого запитальним поглядом (В. Собко); Люда інколи ловила на собі запитливі погляди Раєнкових знайомих і червоніла (М. Зарудний); Питальні речення. Словник синонімів української мови