1. Словник української мови в 11 томах

запихкати

ЗАПИ́ХКАТИ, аю, аєш, док., чим і без додатка. Почати пихкати, з шумом випускати повітря, пару, дим (про машини, механізми).

Мотор запихкав їдким димом, машина рушила, і всі студенти замахали руками, прощаючись з Богучарами (Кучер, Чорноморці, 1956, 72);

— Швидше, хлопці, швидше, швидше! До жнив треба встигнути, треба перевірити [жниварки]! ..І ковалі дуже вдарили молотом, і міх запихкав частіше (Донч., VI, 1957, 40);

// Почати випускати дим короткими видихами при палінні.

Мабаш швидко запихкав люлькою, видимо нервуючись (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 155).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запихкати — запи́хкати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. запихкати — -аю, -аєш, док., чим і без додатка. Почати пихкати, з шумом випускати повітря, пару, дим (про машини, механізми). || Почати випускати дим короткими видихами під час паління. Великий тлумачний словник сучасної мови