1. Словник української мови в 11 томах

запишати

ЗАПИША́ТИ, а́ю, а́єш, док., діал. Розцвісти.

*Образно. Занедужала сирітка — Відцуралися усі. Час пройшов: знов, наче квітка, Запишала у красі (Граб., І, 1959, 143).

◊ Запиша́ти гу́би (уста́) — скласти губи так, що з’являється вираз пихи, гордовитості.

— А це я од себе й Фесі даю Семенові на молоде господарство! — сказала горда Марта і запишала свої червоні уста (Н.-Лев., IV, 1956, 172).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запишати — запиша́ти дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. запишати — -аю, -аєш, док., діал. Розцвісти. Запишати губи — скласти губи так, що з'являється вираз пихи, гордовитості. Великий тлумачний словник сучасної мови