запишатися

ЗАПИША́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док.

1. Пройнятися гордістю, виражаючи це на обличчі, всією поставою тіла і т. ін.

Кирилик побачив, що він робе [робить] таке діло, якого ніхто не зможе, ні мати, ні сестри, — і запишався (Мирний, І, 1954, 152);

Одхилив [Роман] голову набік, глянув на своє писання й запишався (Вас., І, 1959, 61);

Ганна, звикши вже, що на неї звертають увагу, стояла й зараз, спокійно запишавшись (Гончар, Таврія.., 1957, 72);

// Стати гордовитим; зазнатися.

Удова не хвалить свого дурня-наймита ні йому самому, ні кому іншому. Йому самому, щоб не запишався, а сусідам, щоб не одбили (Барв., Опов.., 1902, 307);

Раз обрали собі люди старшину. От і запишався новий старшина, зробився такий пановитий, що й підступити до його страшно (Україна.., І, 1960, 19).

2. чим і без додатка, перен. Закрасуватися.

Вранці озолочена сонцем відмолоджена природа запишалася сліпучо-зеленими хвилястими просторами ставківських бурякових плантацій (Кач., Вибр., 1947, 54);

Розсокоталась на все подвір’я зозуляста курочка, запишалася таким червоним гребенем, що, здавалось, то їй хтось калинового соку бризнув на сіру голову (Збан., Сеспель, 1961, 300).

3. чим. Почати гордитися.

А коли зібрали влітку ми врожай, Запишався нами весь наш рідний край (Воскр., З перцем!, 1957, 67).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

запишатися

Значення в інших словниках