заповзятися
ЗАПОВЗЯ́ТИСЯ, візьму́ся, ві́зьмешся, док.
1. з інфін. Поставити собі за мету зробити що-небудь.
— Як вони заповізьмуться нас скрутити, то ми й не дамось, бо й нас два, а Лесько третій, — сказав Яків і осміхнувся (Н.-Лев., IV, 1956, 95);
Меланія мовби навмисне заповзялася розвінчити всі його [скульптора] творчі задуми (Гончар, Південь, 1951, 118).
2. з інфін. і без додатка. Розпочати що-небудь робити, енергійно взятися за якусь справу.
Якось, скориставшися з того, що в приміщенні, де мешкали охоронці, не було душі живої, він заповзявся перев’язувати свої болячки (Збан., Сеспель, 1961, 262);
Чорніє свіжонасипана гребля. Попід нею.. гудуть трактори, бульдозери. Ото хлопці заповзялися! (Оров., Зел. повінь, 1961, 91);
// на кого, проти кого, розм. Завзято діяти, намагаючись нашкодити кому-небудь.
І чого Кобзарка, Серідко заповзялися так проти нього? (Мушк., Чорний хліб, 1960, 162).
Значення в інших словниках
- заповзятися — док., (зробити) поставити собі за мету; (робити) узятися, заходитися; (проти кого) нападати <�накидатися> на кого. Словник синонімів Караванського
- заповзятися — див. чіплятися Словник синонімів Вусика
- заповзятися — -візьмуся, -візьмешся, док. 1》 з інфін.Поставити собі за мету зробити що-небудь. 2》 з інфін. і без додатка. Розпочати що-небудь робити, енергійно взятися до якоїсь справи. || на кого, проти кого, розм. Завзято діяти, намагаючись нашкодити кому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- заповзятися — заповзя́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- заповзятися — ВИ́РІШИТИ (роздумуючи, обмірковуючи, зробити певний висновок), ПОСТАНОВИ́ТИ, РІШИ́ТИ, НАДУ́МАТИСЯ, ВИ́МІРКУВАТИ, ВИ́МИСЛИТИ, ВИ́ЗНАТИ, ПОКЛА́СТИ, ПОЛОЖИ́ТИ розм., ПРИСУДИ́ТИ розм., РІШИ́ТИСЯ розм., ПОРІШИ́ТИ розм., НАВА́ЖИТИ розм., НАРА́ЯТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
- заповзятися — Заповзя́тися, -візьму́ся, -ві́зьмешся Правописний словник Голоскевича (1929 р.)