заповзятися

ВИ́РІШИТИ (роздумуючи, обмірковуючи, зробити певний висновок), ПОСТАНОВИ́ТИ, РІШИ́ТИ, НАДУ́МАТИСЯ, ВИ́МІРКУВАТИ, ВИ́МИСЛИТИ, ВИ́ЗНАТИ, ПОКЛА́СТИ, ПОЛОЖИ́ТИ розм., ПРИСУДИ́ТИ розм., РІШИ́ТИСЯ розм., ПОРІШИ́ТИ розм., НАВА́ЖИТИ розм., НАРА́ЯТИСЯ розм., ПОСТА́ВИТИ заст., ПРИРА́ДИТИ діал.; ЗАПОВЗЯ́ТИСЯ, ЗАВЗЯ́ТИСЯ розм., НАПОЛЯГТИ́СЯ розм., НАПОСІ́СТИСЯ розм., НАВРА́ТИТИСЯ розм. рідко, НАПОВРА́ТИТИСЯ діал. (твердо вирішити здійснити що-небудь). — Недок.: вирі́шувати, виріша́ти рідко поклада́ти, постановля́ти, ріша́ти, вимишля́ти, прису́джувати, поріша́ти, нава́жувати. — А ми вирішили тікати на батьківщину (З. Тулуб); Вони.. постановили тікати з села на далекі сахарні (І. Нечуй-Левицький); Соломія рішила покористуватись вільним днем та грошима й забігти в Галац — купити Остапові теплу одежинку (М. Коцюбинський); Як виміркував, так і зробив (І. Франко); Павло визнав за краще промовчати (А. Головко); Самі вони були малописьменні, а дочку поклали будь-що вивести в люди (П. Панч); Положили, щоб Оксану одбити в ляха того ж самого вечора (Марко Вовчок); Пішла вона до сусідів Поради просити... Присудили сусідоньки У наймах служити (Т. Шевченко); Їхати з ними учителькою їх дочки рішитись не могла б без великої крайності (Леся Українка); — Ми оце порішили отаманом його поставити (Панас Мирний); (Золотницький:) Я наважив одружити Яся з Наталкою (Б. Грінченко); (Омелько:) Нараялись ми прохати вас, щоб знов прийняли нас на цю зиму у вашу господу (М. Кропивницький); Химочка поставив для себе — вийти в поле цілим селом (Г. Епік); Діти прирадили власне цього дня зробити собі спільну прогулянку (І. Франко); Меланія мовби навмисне заповзялася розвінчати всі його творчі задуми (О. Гончар); Дряпнула Бурка по серці така фальшивість приятеля, завзявся відплатити йому (І. Франко); Наполігся пан одібрати у мене землю (Словник Б. Грінченка); Вона мене напосілась із світу зігнати (С. Руданський); Гриць навратився не дотикатися до страви (С. Добровольський). — Пор. заду́мати.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заповзятися — док., (зробити) поставити собі за мету; (робити) узятися, заходитися; (проти кого) нападати <�накидатися> на кого. Словник синонімів Караванського
  2. заповзятися — див. чіплятися Словник синонімів Вусика
  3. заповзятися — -візьмуся, -візьмешся, док. 1》 з інфін.Поставити собі за мету зробити що-небудь. 2》 з інфін. і без додатка. Розпочати що-небудь робити, енергійно взятися до якоїсь справи. || на кого, проти кого, розм. Завзято діяти, намагаючись нашкодити кому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. заповзятися — заповзя́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  5. заповзятися — Заповзя́тися, -візьму́ся, -ві́зьмешся Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. заповзятися — ЗАПОВЗЯ́ТИСЯ, візьму́ся, ві́зьмешся, док. 1. з інфін. Поставити собі за мету зробити що-небудь. — Як вони заповізьмуться нас скрутити, то ми й не дамось, бо й нас два, а Лесько третій, — сказав Яків і осміхнувся (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах