заповзятливість
ЗАПОВЗЯ́ТЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. заповзя́тливий.
— Угу! — мугикнув щось нерозбірливе єфрейтор.. і, клацнувши з прусською заповзятливістю каблуками, вийшов з кімнати (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 178).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заповзятливість — -вості, ж. Властивість за знач. заповзятливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- заповзятливість — заповзя́тливість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови