1. Словник української мови в 11 томах

заповзято

ЗАПОВЗЯ́ТО. Присл. до заповзя́тий.

Гаряче, заповзято, як і раніш агітував школярів, Валя почав умовляти товариша (Вас., Вибр., 1954, 228);

Головний зоотехнік любив своїх щирих помічниць любов’ю спеціаліста, якому приємно бачити, як заповзято і самовіддано трудяться дівчата (Оров., Зел. повінь, 1961, 37).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заповзято — Присл. до заповзятий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. заповзято — заповзя́то прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови