заповідальний
ЗАПОВІДА́ЛЬНИЙ, а, е. Який виражав передсмертну волю кого-небудь.
Рада Міністрів Української РСР постановляє: 1. Виплату вкладів, внесених в польові установи Держбанку, спадкоємцям померлих І загиблих військовослужбовців, у разі відсутності заповідальних розпоряджень, провадити в порядку чинного законодавства про спадкоємство (Цив. кодекс УРСР, 1950, 116).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заповідальний — -а, -е. Який виражає передсмертну волю кого-небудь. Заповідальний відказ — зобов'язання, виконання якого заповідач має право покласти на спадкоємця за заповітом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- заповідальний — заповіда́льний прикметник Орфографічний словник української мови