запопадливий
ЗАПОПА́ДЛИВИЙ, а, е.
1. Який старанно, наполегливо виконує що-небудь; ретельний, дбайливий.
Вона була така працьовита, мов бджола, запопадлива (Коб., II, 1956, 112);
Сергій Сніжко, русявий косар середнього віку, ..застерігав запопадливого хлопця, що рве силу, аби догодить господареві (Горд., II, 1959, 194);
// Який виражає старанність, наполегливість.
Біляєв не зважав на це запопадливе умовляння (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 177).
2. Охочий, жадібний до чого-небудь.
Всі знають, що Блаженко-старший дуже запопадливий до роботи. Без неї він гине, чахне, як стебло в посуху (Гончар, III, 1959, 55);
— Сам же казав, що мала [дівчинка], а така запопадлива до науки! (Стельмах, І, 1962, 392);
Запопадливе на їжу порося залізло до цебра з ногами, відганяючи свого напарника (Кач., Вибр., 1947, 129).
3. Який попереджає чиїсь бажання, наміри; запобігливий.
Володимир наздогнав Груню Судиму, вхопив її під руку і пішов поряд, вдаючи з себе запопадливого кавалера (Чорн., Красиві люди, 1961, 59);
// Який догоджає, лестить кому-небудь з корисливою метою; догідливий.
З Сірії насунули [теслі], мов хмара, забрали всю роботу коло храму, ..їх всюди повно, спритні та майстерні, та запопадливі, масні такі… (Л. Укр., І, 1951, 442);
Нехай що завгодно базікають запопадливі гнучкодумці, він доведе, що в науці, як і в житті, в принципи, яких не можна то підносити вгору, то шпурляти під ноги (Жур., Звич. турботи, 1960, 13).
Значення в інших словниках
- запопадливий — (хто) ретельний, дбайливий, старанний, клопітний, ревний, жм. загарливий, падковитий; (до чого) охочий, жадібний, ласий; (манерами) запобігливий, догідливий; запопадний, попадливий, д. упадливий. Словник синонімів Караванського
- запопадливий — див. жадний; підлабузник Словник синонімів Вусика
- запопадливий — -а, -е. 1》 Який старанно, наполегливо виконує що-небудь; ретельний, дбайливий. || Який виражає старанність, наполегливість. 2》 Охочий, жадібний до чого-небудь. 3》 Який попереджає чиїсь бажання, наміри; запобігливий. || Який догоджає, лестить кому-небудь із корисливою метою; догідливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- запопадливий — запопа́дливий прикметник Орфографічний словник української мови
- запопадливий — ДОГІ́ДЛИВИЙ (який намагається задовольнити чиїсь бажання, здобути чию-небудь прихильність; властивий такій людині), ЗАПОБІ́ГЛИВИЙ, ЗАПОПА́ДЛИВИЙ, ЗАПОПА́ДНИЙ рідше, ПОСЛУ́ЖЛИВИЙ, УПА́ДЛИВИЙ діал. Словник синонімів української мови
- запопадливий — Запопа́дливий, запопа́дний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- запопадливий — Запопадливий и запопадний, -а, -е Ревностный, трудолюбивый, старательный. Гаврило чоловік запопадний: знайшов собі притулок у пані на економії та й розбагатів. Черк. у. Словник української мови Грінченка