1. Словник української мови в 11 томах

запопадливо

ЗАПОПА́ДЛИВО. Присл. до запопа́дливий.

З кухні вона пройшла до їдальні, де Катерина запопадливо готувала вечерю своєму нареченому (Вільде, Сестри.., 1958, 536);

Були в Ониська батьки, ..не були вони ні п’яницями, ні ледарями, працювали запопадливо і жили мирно та лагідно (Кочура, Зол. грамота, 1960, 38);

Микола прямує до своєї кімнати, та перед дверима зупиняється. Штефан запопадливо відчиняє їх (Галан, І, 1960, 514).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запопадливо — Присл. до запопадливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. запопадливо — запопа́дливо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови