1. Словник української мови в 11 томах

започаткований

ЗАПОЧАТКО́ВАНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до започаткува́ти;

// започатко́вано, безос. присудк. сл.

У Снятині започатковано своєрідний цикл літературних вечорів, присвячених життю і творчості письменника Марка Черемшини (Вітч., 7, 1969, 221).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. започаткований — [започаткованией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  2. започаткований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до започаткувати. || започатковано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. започаткований — започатко́ваний дієприкметник рідко Орфографічний словник української мови