1. Великий тлумачний словник сучасної мови

започаткований

започатко́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до започаткувати.

|| започатковано, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. започаткований — [започаткованией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  2. започаткований — започатко́ваний дієприкметник рідко Орфографічний словник української мови
  3. започаткований — ЗАПОЧАТКО́ВАНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до започаткува́ти; // започатко́вано, безос. присудк. сл. У Снятині започатковано своєрідний цикл літературних вечорів, присвячених життю і творчості письменника Марка Черемшини (Вітч., 7, 1969, 221). Словник української мови в 11 томах