заправляти

ЗАПРАВЛЯ́ТИ¹, я́ю, я́єш, недок., ЗАПРА́ВИТИ, влю, виш; мн. запра́влять; док.

1. перех. Надавати чому-небудь належного, чепурного вигляду, засовуючи кудись краї, кінці.

Заправляв [Аркадій Петрович] саме сорочку в штани, коли рипнули двері і на нього кинулась Мишка, любимий песик (Коцюб., II, 1955, 384);

Вона розіпнула теплу хустку, сідає край нашого столу, дбайливо заправляючи під очіпок густе пасмо сивого волосся (Кучер, Зол. руки, 1948, 3);

Корж зупинився на паперті, заправив за ліве вухо чорний, як дьоготь, оселедець (Тулуб, Людолови, 1, 1957, 16).

Заправля́ти (запра́вити) лі́жко — застеляти ліжко.

Хлопчик враз підхопився і потихеньку, щоб не розбудити матір, одягся і став заправляти ліжко (Багмут, Щасл. день.., 1951, 128).

2. перех. Вставляти що-небудь в якийсь прилад, механізм і т. ін., готуючи їх до дії.

Кілька днів і ночей вони мили, натирали мармурові підлоги, наливали олію й заправляли гноти в кадилах (Скл., Святослав, 1959, 146);

Вісім гвинтівок і один кулемет. Фельдфебель Стукалка заправляє в нього стрічку (Мик., І, 1957, 292);

Молодці хапливо заправили новий набій (Стар., Облога.., 1961, 83);

Розшукали [дівчата] в очереті вихлюватого човника, заправили весла в скрипучі кочети (Юхвід, Оля, 1959, 171);

// перев. чим. Готувати до дії якийсь прилад, машину і т. ін., заливаючи або закладаючи в них необхідну для роботи речовину.

Для нормальної роботи комбайна треба своєчасно його заправляти пальним, маслом і водою (Зерн. комбайни, 1957, 288);

Коло «яструбка» вештались техніки, обдивляючись, заправляючи, заряджаючи, випробовуючи (Ю. Янов., І, 1954, 48);

І піч Кость заправив вдало, і завалку зробив швидко, вправно (Рудь, Гомін.., 1959, 78);

Я взяв аркуш паперу, заправив ручку чорнилом і приготувався написати так, як звелить Олександр Васильович (Логв., Давні рани, 1961, 35).

3. перех. Додавати яку-небудь приправу, спеції в їжу, в напій для надання їм кращих смакових якостей.

[Евфрозіна:] Як, мамочко, заправить голуб’ята? Я вже зварила їх (Л. Укр., III, 1952, 421);

Подаючи на стіл, борщ заправляють сметаною, змішаною з сирими жовтками, і посипають зеленню петрушки (Укр. страви, 1957, 91).

4. перех., с. г. Вносити добрива в грунт.

Поля, що йдуть під посів багаторічних трав, перед зяблевою оранкою старанно планують (вирівнюють), а місця зрізів добре заправляють гноєм (Колг. Укр., 6, 1956, 23).

5. перев. недок., неперех., розм. Керувати ким-, чим-небудь.

Опинився [Давиденко] секретарем у земстві; там він сам заправляв усіма справами (Гр., II, 1963, 21);

— Олекса Федотович казав, що там, де нема партійного осередку, комсомольці всім ділом заправляють (Речм., Весн. грози, 1961, 119);

// Порядкувати десь.

Се була собі старенька, простенька молодиця, котра заправляла усім по хазяйству (Мирний, І, 1954, 149);

Заправляв вечором чорноокий довготелесий хлопець, якого звали Романом (Вільде, Сестри.., 1958, 234);

[Медзеря:] Ну, вже ж і весіллям заправлю, навдивовижу всім! (Крон., II, 1958, 147).

6. перех., заст., діал. Привчати до чого-небудь.

Нянька її, стара мужичка, відмалку заправляла їі до всякої ручної роботи (Фр., VI, 1951, 9).

ЗАПРАВЛЯ́ТИ², я́ю, я́єш, недок., ЗАПРА́ВИТИ, влю, виш; мн. запра́влять; док., перех. і неперех. Призначати за що-небудь (рідше за когось) якусь ціну, перев. більшу за звичайну.

— Послуга за послугу! Я тобі — булаву, а ти мені що?.. — Ну, зрозуміла річ. Тільки не заправляй зайвого, отче, бо я тепер — людина бідна, бурлака, вигнанець (Тулуб, Людолови, II, 1957, 307);

[Хвеська:] Еге, няньку! Хотіла ж взяти сестрину Оришку, так сестра заправила аж два цілкових на рік. Чи чувано? (Кроп., III, 1959, 330);

Хлопець, насупившись, заправив за сестру такий викуп, що гості ахнули (Гончар, Таврія, 1952, 13);

— Де ж я вам ту плату візьму? — ще більше смутніє Левко. — Ми дуже бідні. — А я багато, хлопче, з тебе й не заправлю (Стельмах, II, 1962, 128).