заправляти

(одяг) обсмикувати, опоряджати; КУЛ. засмачувати, смачити; (мотор) заливати пальним; (прилад до вжитку) готувати; (косу) гострити; Д. орудувати, ВЕРХОВОДИТИ, керувати, порядкувати, зараджувати; (ціну) правити.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

заправляти — Заправля́ти (до чого?). Привчати, готувати (до чого?). Передовсім мусить кружкова бібліотека містити книжки, що ублагороднюють чоловіка, виробляють в нім характер і заправляють його до житя, бо ж загально звісно... Українська літературна мова на Буковині
заправляти — див. керувати Словник синонімів Вусика
заправляти — I -яю, -яєш, недок., заправити, -влю, -виш; мн. заправлять; док. 1》 перех. Надавати чому-небудь належного, чепурного вигляду, засовуючи кудись краї, кінці. Заправляти ліжко. 2》 перех. Вставляти що-небудь в якийсь прилад, механізм і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
заправляти — заправля́ти 1 дієслово недоконаного виду ховати кінці чогось; готувати до дії прилад, машину і т. ін., вставляючи що-небудь в них або заливаючи необхідну для роботи речовину; додавати приправу, спеції в їжу; керувати десь, чимсь — розм. Орфографічний словник української мови
заправляти — КЕРУВА́ТИ ким, чим і без додатка (спрямовувати діяльність, роботу когось, чогось, бути на чолі кого-, чого-небудь), УПРАВЛЯ́ТИ, ПРОВА́ДИТИ (ПРОВО́ДИТИ) кого, що і без додатка, розм.; ПРАВИ́ТИ, ОРУ́ДУВАТИ розм., УРЯДУВА́ТИ розм. (перев. Словник синонімів української мови
заправляти — ЗАПРАВЛЯ́ТИ¹, я́ю, я́єш, недок., ЗАПРА́ВИТИ, влю, виш; мн. запра́влять; док. 1. перех. Надавати чому-небудь належного, чепурного вигляду, засовуючи кудись краї, кінці. Словник української мови в 11 томах
заправляти — Заправля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. заправити, -влю, -виш, гл. 1) Приправлять, приправить. Заправляла борщ олією. Медову кипучу силу словом заправляє. К. Досв. 113. заправлена горілка. Водка, приготовленная съ кореньями, травами и пр. Словник української мови Грінченка