1. Словник української мови в 11 томах

запропастити

ЗАПРОПАСТИ́ТИ¹, ащу́, асти́ш, док., перех., розм. Подіти невідомо де, не доглянути, загубити що-небудь через недбалість.

— Гляди ж ти мені, не проспи череди, віджени корів у череду, а овечок і телят у ватагу; та гляди не запропасти курчат із квочкою, нагодуй їх (Україна.., І, 1960, 214);

*Образно. [Ганна (співа):] Чи ми тебе, доню, К серцю не тулили? Чи ми твою долю Де запропастили? (Крон., V, 1959, 149).

ЗАПРОПАСТИ́ТИ² див. запропаща́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запропастити — I -ащу, -астиш, док., перех., розм. Подіти невідомо де, не доглянути, загубити що-небудь через недбалість. II див. запропащати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. запропастити — запропасти́ти 1 дієслово доконаного виду загубити розм. запропасти́ти 2 дієслово доконаного виду призвести до загибелі Орфографічний словник української мови
  3. запропастити — ЗАНАПАСТИ́ТИ (призвести до загибелі кого-небудь, до занепаду чогось, зробити нещасним чиєсь життя), ЗАГУБИ́ТИ, ПОГУБИ́ТИ, ЗНІ́ВЕЧИТИ, СПЛЮНДРУВА́ТИ, ЗВЕСТИ́, ЗГУБИ́ТИ, ДОКОНА́ТИ розм., ЗАПРОПАСТИ́ТИ розм., ЗБА́ВИТИ розм., УГРО́БИТИ (ВГРО́БИТИ) розм. Словник синонімів української мови
  4. запропастити — Запропастити см. запропащати. Словник української мови Грінченка