запруджений
ЗАПРУ́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до запруди́ти.
Лише в 1905 році, під силою величезної бурі революційних повстань і заворушень, сколихнулось було життя-буття вербівчан, але якось швидко все вляглося в старі береги, як стояча вода в наглухо запруджених ставках (Іщук, Вербівчани, 1961, 40);
Уже звечоріло, всі центральні вулиці були геть запруджені людьми (Гур., Життя.., 1954, 297).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- запруджений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до запрудити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- запруджений — запру́джений дієприкметник Орфографічний словник української мови