1. Словник української мови в 11 томах

запруджувати

ЗАПРУ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАПРУДИ́ТИ, уджу́, у́диш, док., перех., рідко. Те саме, що зага́чувати.

— Ставки треба копати, — говорить Микола. — Нема такого колгоспу, де б не можна запрудити чи викопати ставок (Вишня, IІ, 1956, 296);

З сьомої-восьмої години починався рух, і тисячі автомобілів враз запруджували розлогі асфальти (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 276);

Народ запрудив усю вулицю — проїхати з трудом можна (Мирний, III, 1954, 287);

Звечора перед форсуванням тисячі розбитих на команди бійців запрудили бериславський берег, роблячи останні приготування (Гончар, Таврія.., 1957, 600).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запруджувати — -ую, -уєш, недок., запрудити, -уджу, -удиш, док., перех., рідко. Те саме, що загачувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. запруджувати — Гатити, загачувати, загатити, позагачувати, згачувати, згачити, позгачувати, тамувати, затамовувати, затамувати, позатамовувати, стамовувати, стамувати Словник чужослів Павло Штепа
  3. запруджувати — запру́джувати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  4. запруджувати — НАПО́ВНИТИ (про людей, тварин — зайняти весь простір, приміщення і т. ін.), ЗАПО́ВНИТИ, СПО́ВНИТИ, ПЕРЕПО́ВНИТИ підсил., НАВОДНИ́ТИ підсил., ЗАЛИ́ТИ (ЗАЛЛЯ́ТИ рідше) підсил., ЗАТОПИ́ТИ підсил., ЗАБИ́ТИ підсил. розм., ЗАГАТИ́ТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови