запряг

ЗА́ПРЯГ, у, ч.

1. Запряжені коні або інші тварини.

В руках у австрійських солдатів були не гвинтівки, а коси, і замість батареї гармат, край села на белеб-ні стояли жниварки із запрягом (Смолич, Мир.., 1958, 466).

2. Збруя, упряж.

З четвертого боку майдану розташувалися військові споруди: ..склепи на зброю, порохові льохи, комори на кінський запряг та всякий припас (Тулуб, Людолови, І, 1957, 402).

У за́прягу — в упряжі, в запряженому стані (про коней або інших тварин).

Гуцульські коні широко використовуються як верхові, під в’юком і в запрягу на транспортних і сільськогосподарських роботах (Колг. енц., 1, 1956, 608).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запряг — -у, ч. 1》 Запряжені коні або інші тварини. 2》 Збруя, упряж. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. запряг — за́пряг іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. запряг — У́ПРЯЖ (сукупність предметів для запрягання коней та інших тварин), ЗБРУ́Я, ШО́РИ мн., УПРЯ́ЖКА, ЗАПРЯ́ЖКА, ЗА́ПРЯГ, ПІДПРЯ́ЖКА, ПРИСТЯ́ЖКА діал. (для підпряжного коня). Дві пари найкращих жеребців запрягли, нова упряж з бубонцями (В. Словник синонімів української мови