1. Словник української мови в 11 томах

запуст

ЗА́ПУСТ¹, у, ч.,розм. Те саме, що за́рість.

Возний, поки люд наїжджий забавлявся В полях, по запустах, — чомусь подав наказ Вечерю лаштувать не в домі, а якраз По другий бік двора (Міцк., П. Тадеуш. перекл. Рильського, 1949, 35);

— Що — дров немає? — А де ж їм узятися? — Старшенький, Пилипко, пішов з санчатами в запуст, — може, нацюкає на раз витопити… (Речм., Весн. грози, 1961, 47);

// перен. Про бороду або вуса.

Смугла шкіра темніє крізь білий запуст на щоках (Кундзич, Пов. і нов., 1938, 216).

ЗА́ПУСТ², у, ч., заст. Останні дні напередодні великого посту, коли віруючим дозволяється споживати скоромне.

Послав [цар] гінця до богомаза, Щоб мальовання накупить, І также розного припаса, Щоб що було і їсть, і пить.. Де не взялись воли, телята, Барани, вівці, поросята; Латин прибравсь, мов на запу́ст (Котл., І, 1952, 170).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запуст — І запусти Те саме, що заговини Словник церковно-обрядової термінології
  2. запуст — див. гущавина Словник синонімів Вусика
  3. запуст — I -у, ч. 1》 розм. Те саме, що зарість. || перен. Про бороду або вуса. 2》 зах. Живопліт. II -у, ч., заст. Останні дні напередодні великого посту, коли віруючим дозволяється споживати скоромне. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. запуст — за́пуст 1 іменник чоловічого роду зарість розм. за́пуст 2 іменник чоловічого роду останні дні перед постом Орфографічний словник української мови
  5. запуст — Біг наввипередки Словник застарілих та маловживаних слів
  6. запуст — ЗА́РОСТІ мн. (кущі або інша рослинність, що дуже розрослась, густо вкриваючи поверхню), ЗА́РОСЛІ мн., ЗА́ПУСТ розм.; ГУЩА́ВИНА, ГУЩИНА́, ГУ́ЩА, ГУЩА́ВІНЬ розм., ГУ́ЩАВА діал., ГУЩА́К рідко (місце, де кущі і т. ін. ростуть дуже густо). Словник синонімів української мови
  7. запуст — За́пуст, -ту, в -ті; -пусти, -стів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. запуст — I. Запуст, -ту м. 1) Густо выросшій лѣсъ, густая молодая заросль. Желех. Канев. у. 2) Живая изгородь. Вх. Зн. 20. --------------- II. Запуст, -ту м. и запусти, тів, м. мн. Заговѣны. Латин прибрався мов на запуст. Котл. Ен. IV. 24. Словник української мови Грінченка