запуст

ЗА́РОСТІ мн. (кущі або інша рослинність, що дуже розрослась, густо вкриваючи поверхню), ЗА́РОСЛІ мн., ЗА́ПУСТ розм.; ГУЩА́ВИНА, ГУЩИНА́, ГУ́ЩА, ГУЩА́ВІНЬ розм., ГУ́ЩАВА діал., ГУЩА́К рідко (місце, де кущі і т. ін. ростуть дуже густо). Зграя диких качок, швидко махаючи крилами, пролетіла над заростями верболозу і плюхнула в теплу воду (В. Москалець); Діставши з зарослів татарського зілля заздалегідь приховані весла, Прохор одв'язав човна (А. Шиян); Рекрути — і ті всякчас ховались Поміж коноплями, коли за ними гнались, У лісі, в запустах, у пущах вікових (переклад М. Рильського); Од часу до часу він спуджував дичину, що або з хуркотом звивалась у повітря, або з плескотом зникала в гущавину очерету (О. Досвітній); Часом їй доводилось продиратись через таку гущину, що вона ледве пролазила поміж жовтими стінами (очерету) (М. Коцюбинський); Шепче присмерк бананових дерев. Все ближче плеще гуща трав (М. Бажан); Посплигувавши з машини, ми мерщій кидаємося в гущавінь, очеретиння тріщить у нас під ногами, а ми все ліземо (О. Гончар); І щасливий я, поки гублюся Без доріжки в гущаві рясній (І. Франко); То схиляючись, то поповзом він залазить у такі гущаки, де й лис не пройде (П. Колесник). — Пор. 1. ха́щі.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запуст — І запусти Те саме, що заговини Словник церковно-обрядової термінології
  2. запуст — див. гущавина Словник синонімів Вусика
  3. запуст — I -у, ч. 1》 розм. Те саме, що зарість. || перен. Про бороду або вуса. 2》 зах. Живопліт. II -у, ч., заст. Останні дні напередодні великого посту, коли віруючим дозволяється споживати скоромне. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. запуст — за́пуст 1 іменник чоловічого роду зарість розм. за́пуст 2 іменник чоловічого роду останні дні перед постом Орфографічний словник української мови
  5. запуст — Біг наввипередки Словник застарілих та маловживаних слів
  6. запуст — За́пуст, -ту, в -ті; -пусти, -стів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. запуст — ЗА́ПУСТ¹, у, ч.,розм. Те саме, що за́рість. Возний, поки люд наїжджий забавлявся В полях, по запустах, — чомусь подав наказ Вечерю лаштувать не в домі, а якраз По другий бік двора (Міцк., П. Тадеуш. перекл. Рильського, 1949, 35); — Що — дров немає?... Словник української мови в 11 томах
  8. запуст — I. Запуст, -ту м. 1) Густо выросшій лѣсъ, густая молодая заросль. Желех. Канев. у. 2) Живая изгородь. Вх. Зн. 20. --------------- II. Запуст, -ту м. и запусти, тів, м. мн. Заговѣны. Латин прибрався мов на запуст. Котл. Ен. IV. 24. Словник української мови Грінченка