запухати
ЗАПУ́ХАТИ, аю, аєш, недок., ЗАПУ́ХНУТИ і ЗАПУ́ХТИ, хну, хнеш; мин. ч. запу́х, ла, ло; док. Ставати хворобливо пухлим; набрякати,
Максим — як ногу вломив: з хати та на вулицю, а там у шинок.. Аж запух, як той бугай, щодня очі заливаючи… (Мирний, І, 1949, 214);
Вона була до біса красива жінка, їй небезпечно отак упадати в сльози: чого доброго, очі можуть почервоніти й носик запухнути (Ю. Янов., Мир, 1956, 14).
О́чі запу́ха́ють (запу́хли, запу́хнуть) — очі закриваються набряклими повіками або якоюсь пухлиною.
Спав барсук два дні й дві ночі. Аж запухли в нього очі, Потім встав, ум’яв пиріг, Позіхнув і… знову ліг (Стельмах, Колосок.., 1959, 65).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me