1. Словник української мови в 11 томах

запідозрений

ЗАПІДО́ЗРЕНИЙ, а́, е. Дієпр. пас. мин. ч. до запідо́зрити 1.

Його [письменника В. Реймонта] художня уява прекрасно доповнює собою ксьондзівські анафеми в бік революції і жандармські каталажки всім запідозреним у більшовизмі (Еллан, II, 1958, 191);

// запідо́зрено, безос. присудк. сл.

Не було сумніву — його запідозрено. Увечері ці здогадки підтвердили і слова Кузьми Василенка (Стельмах, Кров людська… І, 1957, 227).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запідозрений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до запідозрити 1). || запідозрено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. запідозрений — запідо́зрений дієприкметник Орфографічний словник української мови