запідозрений
запідо́зрений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до запідозрити 1).
|| запідозрено, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- запідозрений — запідо́зрений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- запідозрений — ЗАПІДО́ЗРЕНИЙ, а́, е. Дієпр. пас. мин. ч. до запідо́зрити 1. Його [письменника В. Реймонта] художня уява прекрасно доповнює собою ксьондзівські анафеми в бік революції і жандармські каталажки всім запідозреним у більшовизмі (Еллан, II, 1958, 191)... Словник української мови в 11 томах