запідозрювати
ЗАПІДО́ЗРЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАПІДО́ЗРИТИ, рю, риш, док., перех.
1. Вважати кого-небудь винним у чому-небудь, причетним до чогось.
По окремих грізних репліках гуцулка зрозуміла, що запідозрюють Івана в пораненні коменданта (Галан, Гори.., 1956, 86);
Ольга відчувала себе людиною, що відкрила жахливий злочин, а не може сповістити людей про нього з остраху, щоб її не запідозрили як співучасницю (Вільде. Сестри.., 1958, 252).
2. Гадати, мати думку, здогад про що-небудь.
Беручись за справи в Ковалівській школі, я навіть не запідозрював, що в житті буває не лише радість (Збан., Малин. дзвін, 1958, 50);
Ні з виразу обличчя Артьомова, ні з голосу не можна було запідозрити навіть натяку на глузування чи жарт (Чорн., Визвол. земля, 1959, 150);
— Я дякую майстрові фільмотеки — вони такі добрі до моєї старості. Я не смію запідозрити інших причин їхньої добрості до мене (Ю. Янов., II, 1958, 14).
Значення в інших словниках
- запідозрювати — Підозрювати, мати підозру, думати на; (з ч. не) припускати. Словник синонімів Караванського
- запідозрювати — див. підозрівати Словник синонімів Вусика
- запідозрювати — -юю, -юєш, недок., запідозрити, -рю, -риш, док., перех. 1》 Вважати кого-небудь винним у чому-небудь, причетним до чогось. 2》 Гадати, мати думку, здогад про що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- запідозрювати — запідо́зрювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- запідозрювати — ПІДОЗРІВА́ТИ кого (допускати причетність до чогось негативного), ПІДОЗРЮВАТИ, ЗАПІДО́ЗРЮВАТИ, СУМНІВА́ТИСЯ в кому, ДУ́МАТИ на кого, розм., ЗАЗДРУВА́ТИ діал. — Док.: запідо́зрити, засумніва́тися, поду́мати. Словник синонімів української мови