1. Словник синонімів української мови

запідозрювати

ПІДОЗРІВА́ТИ кого (допускати причетність до чогось негативного), ПІДОЗРЮВАТИ, ЗАПІДО́ЗРЮВАТИ, СУМНІВА́ТИСЯ в кому, ДУ́МАТИ на кого, розм., ЗАЗДРУВА́ТИ діал. — Док.: запідо́зрити, засумніва́тися, поду́мати. Як довідалася (мати), що Саву підозрівають за убивство брата, заголосила не своїм голосом (О. Кобилянська); Ганька, яка підозрювала невістку, що та тільки для годиться турбується про батька, розізлилась (М. Томчаній); (Старий:) А потім щось завершить не дали. А потім запідозрили в крамолі. А потім зацькували, довели... І що митцю лишилося від долі?! (Л. Костенко); — Досі я завжди тебе слухав.. А тепер сумніваюся у тобі. Ти все чиниш проти моєї волі (казка); Богдан заздрував панів, чи не зумисне вони порозкидали срібло й золото та усякі ласощі, щоб спокусити голоднечу й чорноту (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запідозрювати — Підозрювати, мати підозру, думати на; (з ч. не) припускати. Словник синонімів Караванського
  2. запідозрювати — див. підозрівати Словник синонімів Вусика
  3. запідозрювати — -юю, -юєш, недок., запідозрити, -рю, -риш, док., перех. 1》 Вважати кого-небудь винним у чому-небудь, причетним до чогось. 2》 Гадати, мати думку, здогад про що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. запідозрювати — запідо́зрювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  5. запідозрювати — ЗАПІДО́ЗРЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАПІДО́ЗРИТИ, рю, риш, док., перех. 1. Вважати кого-небудь винним у чому-небудь, причетним до чогось. По окремих грізних репліках гуцулка зрозуміла, що запідозрюють Івана в пораненні коменданта (Галан, Гори.. Словник української мови в 11 томах