1. Словник української мови в 11 томах

запізнений

ЗАПІ́ЗНЕНИЙ, а, е. Який запізнився.

Ось заголосив плаксивим голосом дзвінок, оповіщаючи початок години, залопотіли в коридорі поквапні кроки якихось за-пізнених школярів (Фр., IV, 1950, 216);

Хоч звістка може здатись запізненою.., але треба згадати, що листи з тих сторін не так хутко доходять (Л. Укр., V, 1956, 70);

Їх душі заслухані в мову ланів збіжжя, у перекликування запізнених птиць (Круш., Буденний хліб.., 1960, 151);

// Який настав, з’явився пізно.

При рахіті відмічається запізнене прорізування зубів (Хвор. дит. віку, 1955, 125);

Невчасний дощ, коли все погоріло, Хліба й сади, городина й трава, Нічого врятувати вже не в силі, А тільки землю тугою вкрива. Так і твоє запізнене кохання (Пера., II, 1958. 76).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запізнений — -а, -е. Який запізнився. || Який настав, з'явився пізно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. запізнений — запі́знений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  3. запізнений — ЗАПІ́ЗНЕНИЙ (який запізнився), ЗАПІЗНІ́ЛИЙ, СПІ́ЗНЕНИЙ, СПІЗНІ́ЛИЙ, ПРИПІЗНІ́ЛИЙ. Мандруємо вогким туманом назустріч сліпій сніговиці... Словник синонімів української мови