1. Словник української мови в 11 томах

запізнення

ЗАПІ́ЗНЕННЯ, я, с. Дія та її результат за знач. запізни́тися.

Дома я міг на перший раз легко пояснити запізнення (Мик., Кадильниця, 1959, 15);

На Ровень поїзд прибув у другій половині дня з великим запізненням (Чорн.. Визвол. земля, 1959, 83);

Яресько згоряв від сорому. Він бачив, що своїм запізненням завдав образи командирові (Гончар, Таврія.., 1957, 535);

Дерева того року цвіли чомусь із помітним запізненням (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 11).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запізнення — [зап’ізнеин':а] -н':а, р. мн. -еин' Орфоепічний словник української мови
  2. запізнення — -я, с. Дія та її результат за знач. запізнитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. запізнення — запі́знення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  4. запізнення — Запі́знення, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)