заражатися

ЗАРАЖА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся і рідко ЗАРА́ЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗАРАЗИ́ТИСЯ, ражу́ся, ра́зишся, док.

1. Сприймати заразу.

Щодо зарази, я таки не можу згодитись: заражаються бацилами, а в мене їх не знайдено при аналізі (Л. Укр., V, 1956, 404);

Люди, стиснені густо в одних хатах, легко одні від других заражувалися (Фр., VIII, 1952, 333);

[Геррісон:] І хіба я за гроші й особисті вигоди повинен дозволити, щоб люди в страшних муках умирали або заражались далі? (Ірчан, І, 1958, 238);

Та чого він кахикає? Гляди, сухоти! Заразиться ще можна (Тесл., З книги життя, 1949, 203);

І як це необачно, що вона наважилася порушити професорову заборону. Це ж жах! Вона ж могла заразитися (Смолич, І, 1958, 80).

2. перен. Переймати, сприймати що-небудь від інших.

Розенберг заражався від Частія його юнацькою рішучістю (Шовк., Інженери, 1956, 406);

Я, заразившись тутешніми звичаями, послав Вам різдвяний подарунок (Коцюб., III, 1956, 415);

Заразитися ним [снобізмом] можуть навіть люди, не позбавлені таланту, знань, естетичного чуття (Рад. Укр., 16. V 1963, 3).