заражений
ЗАРА́ЖЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до зарази́ти.
— Ваш виноградник заражений, на корінцях зараза, вона може перейти на сусідні виноградники… (Коцюб., І, 1955, 217);
Улас Уласович стояв на порозі кабінету і теж дрібно підсміювався, заражений загальними веселощами (Смолич, V, 1959, 438).
2. у знач. прикм. В якому наявна зараза (у 1 знач.).
Брали воду з заражених криниць, ширили хворість із хати в хату (Крот., Сини.., 1948, 26).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me