1. Словник української мови в 11 томах

заранній

ЗАРА́ННІЙ, я, є. Дуже ранній; передчасний.

Те слово гаряче Й натхнуло відвагу у серце хлоп’яче, Що тра пильнувать і кохати родину, Нехибно за неї стоять до загину, Хоч би й довелося в заранню могилу Зложити юнацьку, надламану силу! (Стар., Вибр., 1959, 39);

Трохи зараннє материнство надломило юність Барбари, вона ніби постаршала (Ле, Наливайко, 1957, 246).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заранній — -я, -є. Дуже ранній; передчасний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. заранній — зара́нній прикметник Орфографічний словник української мови
  3. заранній — ВРА́НЦІ (УРА́НЦІ) (у ранковий час), ЗРА́НКУ, РА́НКОМ, РА́НО, ЗРА́ННЯ, ЗАРА́ННЯ, СПОЗАРА́НА, СПОЗАРА́НКУ, СПОЗАРА́ННЯ, ЗАРА́НІ розм., ПОРАНЕ́НЬКУ розм., ЗАРА́ННЄ заст., ЗАРА́НА діал., ПОРА́НО діал., ПОРА́НУ діал. (досить рано). Словник синонімів української мови
  4. заранній — Зара́нній, -ня, -нє Правописний словник Голоскевича (1929 р.)