1. Словник української мови в 11 томах

зарано

ЗАРА́НО, присл. Дуже рано, раніше, ніж звичайно, ніж слід; передчасно.

Вже злагодився [Славко] йти, коли прийшло йому на думку, що це ще зарано. Ніколи так рано не ходив до Краньцовської (Март., Тв., 1954, 343);

[Ульф:] Неначе справді сніг, Знов накотивсь на мене вчора князь, Щоб з Ладоги також я забиравсь.. [Інгігерда:] Ні, з князем я сама поговорю, Зарано він людей тих ображає, Які колись знайшли його зорю! (Коч., III, 1956, 56).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зарано — пр., передчасно, перед часом; не на часі; невчасно. Словник синонімів Караванського
  2. зарано — див. завчасно; рано Словник синонімів Вусика
  3. зарано — присл. Дуже рано, раніше, ніж звичайно, ніж слід; передчасно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зарано — зара́но прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  5. зарано — ПЕРЕДЧА́СНО, ЗАВЧА́СНО, ДОЧА́СНО, ПЕРЕД ЧА́СОМ, РА́НО, ЗАРА́НО, ЗАРА́ННЯ, ЗАРА́НІ розм., БЕЗ ПОРИ́ розм., ЗАВЧАСУ́ розм., ЗАРА́ННЄ заст., ЗАСКО́РО діал., ЗАЧАСУ́ рідше, ЗРА́НА рідше. Спека все ще не спадала, на деревах передчасно пожовкло листя (П. Словник синонімів української мови
  6. зарано — Зара́но, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. зарано — Зарано нар. Слишкомъ рано. Жінка його уданенька вмерла зарано. Г. Барв. 509. Словник української мови Грінченка