зарані

ЗАРА́НІ, присл., розм.

1. Рано-вранці.

Посію шавлію зарані в неділю (Чуб., V, 1874, 601);

У празник було ми зарані прокинемось до церкви, а з церкви по дівчат на слободу (Вовчок, І, 1955, 183);

Кожен раз, коли Захар ішов на степ зарані, ..він мимоволі згадував той перший ранок самостійного виходу на роботу (Ле, Право.., 1957, 19).

2. Заздалегідь, наперед.

— Еге! бачите, вже ви зарані соромитесь сказати, що оженитесь на мужичці (Кв.-Осн., II, 1956, 345);

Онисько — добрий батько, ..він зарані пильнував про те, щоб.. рекрутчина не стала синові дуже важкою та гіркою (Мирний, IV, 1955, 35);

Рубан ішов до Криги. Він зарані уявляв собі радість останнього й свою власну (Ю. Янов., І, 1958, 109).

3. Дуже рано, раніше, ніж звичайно, ніж слід; передчасно.

Чи всі ж тії та сади цвітуть, Що зарані розвиваються? Чи всі ж тії та вінчаються, Що любляться та кохаються? (Укр.. лір. пісні, 1958, 211);

Ось моя дружина В безпораднім стані: Одно знає — шиє, В’янучи зарані (Граб., І, 1959, 203);

[Прісцілла:] Ще зарані так турбуватись. Може, вся та справа розвіється, немов лихий туман (Л. Укр., II, 1951, 384);

У Матвія Матвійовича немає ні розаріума, ні онучат. Він пізно одружився і зарані овдовів (Вол., Місячне срібло, 1961, 13).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зарані — пр., зарання, зарана, рано-вранці, дуже рано. Словник синонімів Караванського
  2. зарані — див. завчасно; рано Словник синонімів Вусика
  3. зарані — присл., розм. 1》 Рано-вранці. 2》 Заздалегідь, наперед. 3》 Дуже рано, раніше, ніж звичайно, ніж слід; передчасно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зарані — зара́ні прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  5. зарані — ВРА́НЦІ (УРА́НЦІ) (у ранковий час), ЗРА́НКУ, РА́НКОМ, РА́НО, ЗРА́ННЯ, ЗАРА́ННЯ, СПОЗАРА́НА, СПОЗАРА́НКУ, СПОЗАРА́ННЯ, ЗАРА́НІ розм., ПОРАНЕ́НЬКУ розм., ЗАРА́ННЄ заст., ЗАРА́НА діал., ПОРА́НО діал., ПОРА́НУ діал. (досить рано). Словник синонімів української мови
  6. зарані — Зара́ні, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. зарані — Зарані нар. 1) Рано утромъ. Посію шевлію зарані в неділю. Чуб. V. 601. 2) Пораньше. Ну вже ж, мамо, сьогодні зарані упораюся, зарані пообідаємо, та піду хоч раз погуляю. Мир. Пов. І. 167. ум. заране́нька, заране́нько. Я зараненька рушив у поле. Черниг. Словник української мови Грінченка