зарватися
ЗАРВА́ТИСЯ¹ див. зарива́тися².
ЗАРВА́ТИСЯ², ву́ся, ве́шся, док. Почати рватися кудись, до кого-, чого-небудь.
Катря як скричить, зарветься до хати, — я її за поперек вхопила, у сіни назад одкинула… (Вовчок, І, 1955, 202);
[Нерей:] Як він [Паріс] зарвавсь до грецьких берегів, Йому я все прийдешнє провістив (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 323).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зарватися — Зарва́тися. Вкинутися, потрапити (про помилки). Щодо Німеччини мого брата, то не єсмь певна, чи не зарвались де похибки, немла- м ще часу переглянути перевід (Коб., Листи, 86, 436) // порівн. пол. zaszła pomyłka — зайшла (потрапила) помилка; нім. Українська літературна мова на Буковині
- зарватися — I див. зариватися II. II -вуся, -вешся, док. Почати рватися кудись, до кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зарватися — зарва́тися 1 дієслово доконаного виду переоцінити свої сили; почати сварку зарва́тися 2 дієслово доконаного виду почати рватися Орфографічний словник української мови
- зарватися — I. Зарива́тися, -ва́юся, -єшся сов. в. зари́тися, -ри́юся, -єшся, гл. Зарываться, зарыться. Зарився, як свиня въ шині. Ном. № 13784. --------------- II. Зарива́тися, -ва́юся, -єшся сов. в. зарватися, -рвуся, -вешся, гл. 1) Начинать, начать рваться. Словник української мови Грінченка