1. Українська літературна мова на Буковині

зарватися

Зарва́тися. Вкинутися, потрапити (про помилки). Щодо Німеччини мого брата, то не єсмь певна, чи не зарвались де похибки, немла- м ще часу переглянути перевід (Коб., Листи, 86, 436)

// порівн. пол. zaszła pomyłka — зайшла (потрапила) помилка; нім.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зарватися — I див. зариватися II. II -вуся, -вешся, док. Почати рватися кудись, до кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зарватися — зарва́тися 1 дієслово доконаного виду переоцінити свої сили; почати сварку зарва́тися 2 дієслово доконаного виду почати рватися Орфографічний словник української мови
  3. зарватися — ЗАРВА́ТИСЯ¹ див. зарива́тися². ЗАРВА́ТИСЯ², ву́ся, ве́шся, док. Почати рватися кудись, до кого-, чого-небудь. Катря як скричить, зарветься до хати, — я її за поперек вхопила, у сіни назад одкинула… (Вовчок, І, 1955, 202); [Нерей... Словник української мови в 11 томах
  4. зарватися — I. Зарива́тися, -ва́юся, -єшся сов. в. зари́тися, -ри́юся, -єшся, гл. Зарываться, зарыться. Зарився, як свиня въ шині. Ном. № 13784. --------------- II. Зарива́тися, -ва́юся, -єшся сов. в. зарватися, -рвуся, -вешся, гл. 1) Начинать, начать рваться. Словник української мови Грінченка